ДОБІРКА НАЙКРАЩИХ ФІЛЬМІВ ПРО ПОДОРОЖІ (Частина 2)

ПОЧНИ СВОЮ ПОДОРОЖ ЗАРАЗ!
КІНО-МАНДРИ

Друзі! Запрошуємо до світу подорожей та кіно! Продовжуємо мандрувати найкращими кіно-стрічками, які розкривають тему мандрів.

Першу частину читайте тут.

У цій добірці ми розглянемо такі фільми як «У диких умовах» (2007), «Поки не зіграв у ящик» (2007), «Їж, молись, кохай» (2010), «Шлях» (2010), «Стежки» (2013), які переносять нас до найкрасивіших куточків світу.

А почнемо з подорожі до Аляски!

У диких умовах

Художній фільм «У диких умовах, англ. Into the Wild» (2007, США) – пригодницька біографічна драма, знята режисером Шоном Пенном за мотивами однойменної книги Джона Кракауера. Історія розповідає про Крістофера МакКендлесса, який після закінчення Університету Еморі відмовляється від свого майна, віддає всі свої заощадження у розмірі 24 000 доларів на благодійність і вирушає автостопом на Аляску, щоб жити в пустелі. Дорогою Крістофер зустрічає персонажів, які формують його життя.

У головній ролі знявся Еміль Хірш.

Сцени закінчення університету Еморі (англ. Emory University) у фільмі знімалися наприкінці 2006 року на галявині перед коледжем Рід (англ. Reed College). Деякі випускні сцени також було відзнято під час фактичного випуску університету Еморі 15 травня 2006 року. Сцени на Алясці, що зображують район навколо покинутого автобуса на стежці, були зняті за 50 миль (80 км) на південь від того місця, де насправді помер МакКендлес, у крихітному містечку Кантуелл (англ. Cantwell). Зйомки у цьому автобусі були б надто віддаленими для технічних вимог зйомок фільму. Репліка автобуса, використана у фільмі, є туристичною визначною пам’яткою в ресторані в Хілі, Аляска.

Брайан Діркер, який грає головну роль другого плану у фільмі в ролі Рейні, не мав попереднього акторського досвіду і почав брати участь у постановці, щоб бути гідом у сценах з рафтингу.

Поки не зіграв у скриньку

Якщо ви мрієте про всесвітню подорож, рекомендуємо подивитися художній фільм «Поки не зіграв у скриньку, англ. The Bucket List» (2007, США) – пригодницька драма з елементами комедії режиссера Роба Райнера, яка розповідає про те, як двоє невиліковно хворих літніх чоловіків тікають з онкологічного відділення та вирушають у подорож зі списком бажань, які потрібно зробити перед смертю. Головні ролі виконали Джек Ніколсон та Морган Фріман.

Зйомки відбувалися у США, Франції, Китаї, Єгипті, Індії, Танзанії.

Переглядаючи цей фільм, можна подорожувати світом разом із героями: відвідати єгипетські піраміди, Тадж-Махал, Велику Китайську стіну та Гімалаї, наразі викреслюючи на жовтому аркуші пункт за пунктом.

У фіналі фільму помічник Коула, виконуючи його заповіт, піднімається на найвищу гору у північноамериканських Кордильєрах, щоб залишити на вершині банку з під кави з прахом свого шефа. Помістивши її в скриньку поряд з банкою, що вже стоїть там, з прахом Чемберса, він оглядається на величні засніжені вершини навколо і викреслює єдиний пункт, що залишився на аркуші жовтого паперу: «Стати свідком чогось дійсно грандіозного».

Їж, молись, кохай

Тепер відправляемося до Нью-Йорка, Риму та Неаполю, Делі та Патауді, Убуд та пляж Паданг-Паданг на Балі.

Художній фільм «Їж, молись, кохай, англ. Eat, Pray, Love» (2010, США) – біографічна мелодрама режисера Райана Мерфі, екранізація однойменного автобіографічного твору Елізабет Гілберт. Історія розповідає про заміжню жінку, яка усвідомлює, наскільки нещасливий її шлюб насправді, і що її життя має йти в іншому напрямку. Після розлучення вона вирушає у навколосвітню подорож, щоб «знайти себе». Головні ролі зіграли Джулія Робертс та Хав’єр Бардем.

  Ми розповімо трохи про кожну локацію, оскільки вони варті нашої уваги.

Локація №1 Квартира, Нью-Йорк.

Квартира героїні у Нью-Йорку розташовувалась у бруклінському кварталі Cobble Hill. Влада заборонила будувати тут багатоповерхові будинки, але за периметром стоять готичні хмарочоси початку 20 століття. Наприкінці минулого століття це місце стало одним із найпрестижніших і найдорожчих у Брукліні. Зйомки також проходили на розі 4-ї вулиці та Бауери в Іст-Сайді.

Локація №2 Castel Sant’Angelo, Рим.

Перші романтичні враження Елізабет – вид на оглядовий майданчик Кастель Сант-Анджело у бік Понте Вітторіо Емануеле II, Рим, Італія.

Локація №3 L’Antica Pizzeria da Michele, Неаполь.

Знаменита піцерія знаходиться на півдні Італії, працює з 1906 року та отримала звання “священного храму піци”. Засновник піцерії Мікеле Кондурро (Michele Condurro) говорив: “Існує лише два види неаполітанської піци – “Маринара” та “Маргарита”. У технології їх приготування не повинно бути ніякого сміття”. До речі, найбільша піца da Michele у Неаполі коштує €4.

Локація №4 Il Gelato di San Crispino, Рим.

Елізабет весь час їла щось смачненьке. Наприклад, її улюблене морозиво у кафе Il Gelato di San Crispino. Вона заходила туди тричі на день. Коштує морозиво там у районі €5,5. Дуже смачне та на будь-який смак. Кажуть, тут найкраще морозиво у Римі.

Локація №5 Ресторан Santa Lucia, Рим.

Елізабет замовляє їжу італійською мовою. Ресторан з чудовим садом, розташований на крихітній площі поряд з Пьяцца Навона.

Локація №6 Osteria dell’Antiquario, Рим.

У цій остерії на площі Сан-Сімеоне Елізабет на самоті обідає і спостерігає за парою, що цілується.

Локація №7 Ашрама Харі Мандір, Патауді.

Після кількох місяців в Італії, Елізабет летить у Делі, а потім живе в ашрамі Харі Мандір у провінції Патауді, за 60 кілометрів від Делі. Зйомки також проходили у палаці Навабу Патауді, храмі Рам Мандір та декількох селах.

Локація №8 Pengosekan, Mas, Ubud, Балі.

Останнім пунктом на карті Елізабет був острів Балі. Вона приїжджає до свого старого знайомого Кетута Лієра – балійського цілителя і провісника. Так-так, він справді ним був і це його справжнє ім’я, але у віці 100 років його не стало і зараз лікувальними практиками займається його син, якому майстер передав свої знання. За фільмом героїня живе в нього, допомагає записувати всі його знання в одну книгу і щоранку проводить у молитвах, як вона це робила і в Індії. Сьогодні кожен може відвідати це місце, і навіть зупинитися в апартаментах на кілька днів.

Локація № 9 Будинок в Убуді, Балі.

Той самий будиночок у рисових полях, в якому мешкала Ліз.

Локація №10 Пляж Padang Padang, Балі.

Пляж досить маленький і затишний, крім того, розташований поряд з дорогою, тому дуже популярний серед туристів, тому якщо ви приїхали на острів Балі в розпал сезону, то на ньому буде досить багатолюдно і це головний недолік. Ще кілька років тому цей пляж вважався “секретним” і знали про нього переважно лише місцеві, але після фільму його популярність різко зросла.

Шлях

Наступна стрічка відправить нас до Франції, а потім до Північної Іспанії.

Художній фільм «Шлях, англ. The Way» (2010, США) – драма режисера Еміліо Естевеса про подорож Щляхом Святого Якова. Історія розповідає про літнього американця Тома Ейвері, офтальмолога з Каліфорнії, який приїжджає до Сен-Жан-П’є-де-Пор (Франція) за тілом свого єдиного і норовливого сина Деніеля, який вирушив у паломництво знаменитим Шляхом Святого Якова і загинув під час бурі. Раптом Том вирішує сам пройти пішки весь цей шлях разом із прахом свого сина.

Головні ролі виконали Мартін Шин та його син Еміліо Естевес.

Шлях Святого Якова (ісп. El Camino de Santiago) — паломницька дорога до передбачуваної могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго де Компостела, головна частина якої пролягає в Північній Іспанії. Завдяки своїй популярності та розгалуженості цей маршрут вплинув на поширення культурних досягнень в епоху Середньовіччя.

У другій половині XX століття значний внесок у справу відновлення паломницького маршруту зробив Еліас Валінья Сампедро, завдяки старанням якого, починаючи з 1980-х років, популярність маршруту знову почала зростати.

Зйомки фільму тривали 40 днів, під час яких продюсерська компанія та актори пройшли від 300 до 350 кілометрів. Естевес мав дуже маленьку команду, і він знімав при доступному світлі, а нічні сцени знімалися при свічках і світлі багаття.

Стежки

Завдяки наступній стрічці, ми можемо подорожувати загадковою Австралією разом з молодою дівчиною та її собакою.

Художній фільм «Стежки, англ. Tracks» (2013, Австралія) – пригодницька біографічна драма режисера Джона Каррана, знята за однойменною книгою австралійської письменниці Робін Девідсон, яка базується на її дев’ятимісячній подорожі через австралійські пустелі.

Історія розповідає про молоду австралійку Робін Девідсон, яка в середині 1970-х вирішує самотужки перетнути пустелі рідного континенту і пішки пройти від містечка Еліс-Спрінгс у центрі Австралії до західного узбережжя країни. Щоб здійснити подорож довжиною 2700 км, вона навчається поводженню з верблюдами, купуючи чотири тварини, і підписує контракт із журналом National Geographic, в якому вона погоджується, щоб під час подорожі її знімав фотограф Рік Смолан.

У головних ролях знялися Міа Васіковська та Адам Драйвер.

У «Стежках» дикої природи стільки, що від неквапливого ритму руху пісків і розпеченого вітру поринаєш у транс. Австралійські пейзажі показані з великою любов’ю, а іноді — майже левітанівською мальовничістю. Знімальна група проїхала сотні кілометрів у пошуках натури.

Картина розповідає про «взаємини» не тільки Робін Девідсон і не гостинного австралійського континенту, а про «природу» в людях і «людях у природі». Робін доводиться вбивати людське і в собі, і довкола себе. На початку фільму вона під час екскурсії – це підкреслюється особливо – розповідає, що верблюди завезені в Австралію людиною, і тепер на материку найбільша їхня популяція. Потім їй доведеться вбити дикого верблюда, який погрожував її життю. Вона подорожує територією, на якій живуть динго, що також з’явилися і розплодилися завдяки людям — в результаті токсичним стрихніном наїдається собака Робін, і тому дівчині доводиться її вбити з рушниці. Фільм підкреслює, что пустеля ніби не дає шансу вижити тому, що є «надто людським».

Настрій до вершин Кіліманджаро

Сподіваюся, фільми підняли ваш настрій до вершин Кіліманджаро!

Бажаємо вам приємного перегляду!

Продовження буде…

Автор: Олена Чепурна, спеціально для ArtTravel