ПОЧНИ СВОЮ ПОДОРОЖ ЗАРАЗ! КІНО-МАНДРИ
Великі подорожі часто починаються після одного хорошого фільму! Вони починаються з маленької мрії побачити невідоме містечко поруч, або країну десь далеко! Ти все ще сидиш на дивані з поп-корном і дивишся на екран, але подумки ти вже підкорюєш гори Кіліманджаро, або мандруєш тропічними лісами Амазонки… І виявляється, що один лише фільм здатен перегорнути твоє життя та надихнути на подорож!
Спеціально для мрійників про шалені подорожі ми створили надзвичайну добірку фільмів, які змінюють життя! Це фільми про подорожі та мандрівників, реальних та вигаданих, знятих у різні роки існування кінематографу, починаючи з 50-х років минулого сторіччя.
Тримай добірку з п’ятнадцяти надихаючих історій про подорожі, яку розпочинає перша дивовижна п’ятірка – «Римські канікули» (1953), «З Африки» (1985), «Перед світанком» (1995), «Під сонцем Тоскани» (2003) та «2 дні в Парижі» (2007). Жоден фільм не залишить тебе байдужими та обов’язково викличе бажання погуглити локації, в яких відбувалися зйомки.
Римські канікули
Починаємо нашу гарячу добірку з подорожі у Рим. Це – художній фільм «Римські канікули, англ. Roman Holiday» (1953, США)- романтична комедія, відзнята режисером Вільямом Уайлером і написана сценаристом Далтоном Трамбо. У головних ролях – неперевершені Одрі Хепберн та Грегорі Пек.
Історія розповідає про пригоди юної принцеси Анни, яка прибуває до Риму з невідомої європейської держави в рамках свого широко розрекламованого дипломатичного туру країнами Європи.
Уайлер взявся за фільм за умови, що його буде знято саме в Римі, а не на студійних декораціях. Так «Римські канікули» стали першим голлівудським фільмом, повністю відзнятим у Європі. У вступних титрах було особливо зазначено для виключення думок про студійні декорації: «Цей фільм повністю знято і записано в Римі, Італія».
У фільмі ти відчуєш Рим таким, яким він був! Тут багато місць Риму, широко відомих і раніше в 50-х роках. Наприклад, сплячій на лавці біля Форуму Джо знаходить принцесу Анну. На сходах «Іспанських сходів» на тлі церкви Трініта-деї-Монті вдень розмовляють головні герої. Біля фонтану Треві знаходиться перукарня, де Анні роблять нову зачіску. У Великій зальній галереї Палаццо Колона наприкінці фільму Анна дає прес-конференцію та прощається з Джо. Ще багато інших реальних місць Риму, де розгортаються події історії.
Ентузіастами і зараз складаються окремі туристичні маршрути містом за мотивами фільму «Римські канікули».
З Африки
А тепер мерщій до Африки! Привіт, Кеніє! Художній фільм «З Африки, англ. Out of Africa» (1985, США) – біографічна драма, знята режисером Сідні Поллаком за мотивами автобіографічної книги Карен Бліксен.
Історія розповідає про колоніальну Кенію 20-го століття. У центрі сюжету данська баронеса Карен фон Бліксен-Фінеке, власниця кавової плантації та харизматичний мисливець Денніс, між якими спалахує пристрасть. У головних ролях знялися Меріл Стріп та Роберт Редфорд.
Фільм був знятий за участю нащадків кількох людей з племені кікуйю, названих у книзі, у тому числі онука вождя Кіньянджуї, який грав його діда. Більшість цього було знято в районі Карен / Ланг’ата неподалік фактичних пагорбів Нгонг поза Найробі. Пагорби Чулу заміняли менш мальовничі пагорби Нгонг. Оскільки під час зйомок будинок Карен був частиною місцевої школи медсестер, зйомки проходили в її першому будинку, що поблизу, «Мбогані», який сьогодні є молочною фабрикою. Її справжній будинок, відомий як Мбагаті, тепер Музей Карен Бліксен. Значна частина зйомок проходила в будинку Скотта і відтвореному в 1910-х роках Найробі, побудованому на незайнятій території в Лангаті.
Сцени, що зображують Будинок уряду, були зняті в школі Найробі з адміністративним блоком, який є точною копією резиденцій британських колоніальних губернаторів. Послідовності поїздів було знято на покинутій ділянці колії за 97 км від Найробі. Сцени, дія яких відбувається в Данії, насправді було знято в Сурреї, Англії.
Чудові пейзажі савани, цікаві тварини, люди, що зовсім по-іншому сприймають життя – все це змусить вас з головою поринути в атмосферу подорожі Африкою.
Перед світанком
…А як тепер щодо кави у Відні?
Художній фільм «Перед світанком, англ. Before Sunrise» (1995, США-Австралія) – романтична мелодрама, знята режисером Річардом Лінклейтером і розповідає про молодого чоловіка та жінку, які зустрічаються у поїзді в Європі та проводять разом один вечір у Відні. У головних ролях знялися Ітан Хоук та Жюлі Дельпі. Стрічка має два продовження — «Перед заходом сонця» (2004) і «Перед північчю» (2013).
Фільм можна вважати своєрідним путівником по Відню, оскільки в ньому задіяні основні локації, які відвідують туристи, такі як Залізничний вокзал Відня, Золламстезький міст, Палац Шварценберг, Музей Альбертини Палаїс, а також численні кав’ярні і магазинчики.
Першим та останнім місцем зустрічі героя є залізничний західний вокзал Відня (нім. Wien Westbahnhof). Він знаходиться в районі Рудольфсхайм-Фюнфхаус, біля перетину Гюртеля та вулиці Маріяхільферштрассе (Mariahilferstraße). Цей вокзал було урочисто відкрито 15 грудня 1858 року для залізничного зв’язку з Лінцем. Сучасна будівля вокзалу збудована у 1951 році і є пам’яткою архітектури Австрії. У 2011 році під ним був побудований підземний торговий центр.
Потім герої фільму приходять на Золламстезький міст, де зустрічають двох акторів. Випадково заходять до церкви Марія ам Гештаде (нім. Maria am Gestade) — католицька церква у північній частині Внутрішнього Міста у Відні, збудована у готичному стилі. Одна із найстаріших будівель австрійської столиці.
Остання точка подорожі – музей Альбертини Палаїс (нім. Albertina) – художній музей, розташований у палаці ерцгерцога Альбрехта у центрі Відня. У ньому зберігається одне з найбільших і найвизначніших світових зборів графіки (близько 65 тис. малюнків та більше мільйона творів друкованої графіки). Колекція охоплює період від пізньої готики до сьогодення. Назва «Альбертіна» походить від імені засновника – герцога Альберта Саксонського-Тешенського.
Якщо ви хочете розважитись у Відні, але не знаєте з чого почати, подивіться фільм і слідуйте за героями!
Під сонцем Тоскани
Тепер мерщій до сонячної Італії!
Художній фільм «Під сонцем Тоскани, англ. Under the Tuscan Sun» (2003, США-Італія) – романтична мелодрама, знята режисером Одрі Уеллсом за мотивами автобіографічного роману «Під сонцем Тоскани» (англ. Under the Tuscan Sun) письменниці Френсіс Мейс.
Історія розповідає про письменницю, яка імпульсивно купує віллу в Тоскані, щоб змінити своє життя. У головних ролях знялися Дайан Лейн, Рауль Бова, Ліндсі Дункан.
Зйомки проходили в середньовічному селищі Кортона (італ. Cortona) — місто в італійському регіоні Тоскана, всього за 20 км від агротуризму Country House Marilena la Casella.
Це важливий культурний та туристичний центр. Він дуже мальовничий через свою типову середньовічну архітектуру, що складається з старовинних палаців, вузьких і брукованих вуличок, невеликих ремісничих майстерень і типових трактирів.
Місто, оточене стіною, в якій досі видно етруські та римські риси, було побудоване на пагорбі, що сягає близько 600 метрів заввишки. Це забезпечує відмінний вид з різних точок міста, що дозволяє помилуватися прекрасними краєвидами Вальдікіани, а також побачити озеро Тразимено.
Поля соняшників, зелені пагорби, кипарисові алеї, селища, багаті на пам’ятники мистецтв локації нікого не залишать байдужими.
2 дні у Парижі
Тепер ми відправимося у мандрівку до Франції, а саме до Парижу!
Художній фільм «2 дні у Парижі, англ. 2 Days in Paris» (2007, Франція-Німеччина) – романтична мелодрама, знята режисером Жюлі Дельпі, розповідають про жінку Маріон та її бойфренда, які намагаються відродити свої стосунки, відвідавши Париж, будинок батьків та кількох її колишніх хлопців.
У ролях знялися Жюлі Дельпі, Адам Голдберг, Даніель Брюль, Марі Пійє.
Фільм знімався повністю у Парижі. У зйомках було задіяно безліч локацій, але ми зупинимося на самих відомих, таких як залізничний вокзал Гар-дю-Нор, станція Пастера у паризькому метро та могила Джима Моррісона на цвинтарі Пер-Лашез. Марі Пійє та Альбер Дельпі, які зображують батьків Маріон, справжні батьки Жюлі Дельпі.
Почнемо з Північного вокзалу Гар-дю-Нор (фр. Gare du Nord), що э одним із семи вокзалів Парижа, тупикова станція, найбільший за кількістю пасажирів, що обслуговуються, вокзал в Європі. Обслуговує як приміське сполучення (Transilien, TER Picardie), так і дальнє сполучення з північним сходом Франції (лінії SNCF, у тому числі TGV), Великобританією (Eurostar), Бельгією, Нідерландами та Німеччиною (Thalys).
Наступна локація – Станція Пастер (фр. Pasteur) — пересадковий вузол Паризького метрополітену між лініями 6 і 12. Названа за бульваром Пастер, який отримав своє ім’я на честь видатного біолога Луї Пастера. Поруч зі станцією метро також розташовуються музей та науково-дослідний інститут, що отримали його ім’я.
Остання в цій частині локація – цвинтар у Парижі Пер-Лаше́з (фр. Père Lachaise, буквально «батько Лашез»). Розташоване на сході міста, у 20-му муніципальному окрузі. Офіційна назва – Східний цвинтар (фр. Cimetière de l’Est). Це найбільший цвинтар французької столиці та один з найбільших музеїв надгробної скульптури просто неба площею близько 48 гектарів.
Стрічка приготувала для тебе ще багато несподіванок та красивих паризьких кадрів…
…І вуаля! Два дні у Парижі промайнуть за 101 хвилину фільму!
Спосіб життя, це рухатися вперед
Для багатьох людей подорожі — це спосіб життя, це рухатися вперед! Бо в подорожах ми не тільки відкриваємо нові країни і регіони, знайомимося з новою культурою і унікальними традиціями. Ми в більшій мірі відкриваємо справжніх себе, проявляємо свої сили і свої почуття.
Тож… Бажаємо вам приємного перегляду!
Продовження буде…
Автор: Олена Чепурна, спеціально для ArtTravel